Що не так з командою Президента?

Для свідомого українця важливим є не тільки констатація фактів, але й змога аналізувати ті події, заяви, якими сьогодні наповнений наш інфопростір.

Виникає питання, чому відомий політичний діяч, який тривалий час допомагав Президенту робити кроки на шляху до становлення демократичної та чесної держави, раптово заявив про свій перехід до лав опозиції?

Ми звикли,  що Андрій Портнов майже на самоті намагався у юридичній площині притягнути до кримінальної відповідальності  екс-президента України Порошенка. Фактично, Портнов подавав приклад Президенту, як має працювати сучасна правоохоронна система України, і як має виглядати таке «нульова толерантність» команди реформаторів по відношенню до владних корупціонерів.

Чому, згодом, Андрій Портнов закликав топ – політиків і громадськість до припинення підтримки вихідців із «команди Зе», яка де-юре представляє інтереси  Президента України Володимира Зеленського, і публічно заявив про свій намір перейти до нього в опозицію.

Як відомо, «короля робить світа». Судячи із заяв Портнова про те, що «король голий», а його команда – є прообразом БПП і Народного Фронту, можна дійти висновку, що в команді Зеленського існують дуже серйозні проблеми, які  тягнутимуть країну у прірву.

Так, Портнов спростував ознаки «випадковості» у вирішенні нещодавніх кадрових питань, та відверто порівняв голову держави і спікера парламенту з Порошенко і Парубієм. А отже, існує негайна потреба у перезавантаженні Української влади в Україні через кризу компетентності та невиконання передвиборчих обіцянок з боку Зеленського.

Нажаль, не відповідає очікуванням багатьох виборців, відсутність порядку на вулицях, де як і за часів попередників, панує свавілля радикалів та маніпуляція з їх боку суспільною думкою. На думку багатьох людей, Президент і його оточення наслідують політику Порошенка, побоюючись дати відсіч «вуличним бунтарям».

Також, не тішать бравурні обіцянки Президента щодо світлого майбутнього країни, оскільки через «кишенькову» правоохоронну систему, сподівання українців на перетворення України у соціальну справедливу державу зведені нанівець. При цьому,  Портнов оперує фактами, говорить вголос про очевидне:  майже 2 весни, але жодного резонансного злочину в Україні так і не було не розслідувано.

Новостворені антикорупційні органи крім щорічного освоєння 4 млрд. грн., не тільки не повернули вкрадені у держави мільярди доларів США, а й не змогли забезпечити обіцяні Володимиром Зелінським  «весняні посадки».

Також, слід звернути увагу на відверту заяву Портнова стосовно призначення на посаду Генерального прокурора Ірини  Венедиктової. На його думку, Україна отримала чергового Рябошапку у жіночій спідниці, оскільки Венедиктова попри всі обіцянки Володимира Зеленського стати вироком Петру Порошенко, фактично зупинила кримінальні провадження стосовно бенефіціарів «Свіноборонпрому», які завдяки зусиллям Портнова нещодавно мали всі шанси потрапити до в’язниці.

Нажаль, справи Майдану і вбивство людей в Одесі 2 травня, як були, так і залишаються не розслідуваними, через відсутність у ставлеників Президента політичної волі та відвертого небажання проводити чесне й неупереджене розслідування цих гучних справ.

Україна чекає на зміни і поки що мовчить… Але про невиправданий досі кредит довіри кажуть останні рейтинги політсили «Слуга Народу» і, власне, президента. Як показують соцопитування, симпатія народу до діючої влади стрімко йде на дно.  На даний час рейтинги влади коливаються на рівні 30%. Крім того, через параліч правоохоронних структур, корумповані посадовці часів Порошенка відчувають свою безкарність.

В свою чергу, безкарність породжує неприхований грабіж українського народу через нереальні тарифи і розпродаж української землі.

Але терпець, найближчим часом, урветься… Україна вже має досвід громадської непокори.  Ймовірність дострокових Парламентських і Президентських виборів з кожним днем стрімко збільшується. І всьому цьому є логічне пояснення – недолуга політика команди Президента і його ЗЕ-команди, відсутність у них будь-якої комплексної стратегії на фоні корупційних проявів теперішніх ЗЕ-посадовців..

Якщо в опозицію йдуть такі, як Портнов, і подібно до лакмусового паперу, його дії свідчать про початок в Україні політично-електорального розколу.

Само по собі, висвітлення Портновим сучасних проблем, які простий українець поки не бачить, не призводить до вирішення внутрішніх конфліктів і кулуарних чвар, але у перспективі має набути публічного характеру. Тому адекватні люди, які зіткнулись з усім цим безладом і на даний час не бачать жодного виходу, мають йти в опозицію і показувати українцям шлях до правди …

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*